ПЕРЕЦЬ ТАСМАНІЙСЬКИЙ цілі плоди TASMANIAN MOUNTAIN PEPPER whole fruits
Латинська назва: Tasmannia lanceolata
Перець тасманійський(Winterana lanceolata - з 1808 року, Tasmannia aromatica - з 1817 року, Beyeria loranthoides - з 1858 року, Drimys aromatica - з 1862 року, Drimys lanceolata - з 1868 року, Drimys xerophila var. aromatica - з 1895-1896 років, Tasmannia lanceolata - з 1969 року) або Перець австралійський гірський, «Тасманійська перцева ягода», Mountain Pepperbush (Перець гірський кущовий), Native Pepper (Перець місцевий/аборигенний) - це пряність (ягода, що росте на кущі) виду Тасманнія ланцеолата роду Тасманнія родини Вінтерових, походженням з Австралії (штати Вікторія, Новий Південний Уельс і Тасманія), вперше описана французьким ботаніком і дослідником Жаном-Луї Марі Пуаре 1808 року під науковою назвою виду Winterana lanceolata в Encyclopédie Méthodique, Botanique зі зразків, зібраних французьким біологом Жаком Лабіллард'єром в Австралії протягом 1791-1796 років. 1969 року американський ботанік і таксономіст Альберт Чарльз Сміт остаточно змінив наукову назву пряності на Tasmannia lanceolata, опублікувавши її в журналі Taxon.
Аборигени використовували Перець тасманійський, і в 1804 році було визначено, що рослина має комерційний потенціал. Він використовувався в Австралії з ранніх поселень як ароматичний складник. 1926 року його почали вирощувати в Корнуеллі, Великобританія, де він відомий як «Перець корнішський». 20 жовтня 2008 року незалежною агенцією FSANZ (Food Standards Australia New Zealand - Стандарти харчових продуктів Австралії і Нової Зеландії) при інституціях з охорони здоров'я уряду Австралії Перець тасманійський визнаний традиційною їжею в Австралії; він експортується як ароматичний складник до ЄС з 1994 року та включений у перелік у CODEX Alimentarius.
Плоди Перцю тасманійського це невеликі темно-фіолетові ягоди з чорним насінням, за розміром схожі на чорний перець. Смак сушених ягід спочатку невинно фруктово-солодкуватий, потім раптово настає інтенсивна гострота (у 3-5 разів сильніша, ніж у чорного перцю), яка тримається зовсім недовго, але триває довше, ніж від капсаїцину у чилі чи від васабі і має "ефект поколювання" і зігрівання завдяки вмісту полігодіалу, а через деякий час настає довготривале приємне легке оніміння в роті і на кінчику язика (навіть від 1 горошку таке оніміння може тривати понад годину) завдяки вмісту дигідроксикалону. Аромат перцю фруктовий і злегка нагадує евкаліпт. Тасманійський перець рекомендують додавати 1:10 частину від вашої звичної норми додавання чорного перцю, хоча, він не має у вмісті капсаїцину, але містить 0,1% піперину, що дає йому 150 SHU, а також 3,3% полігодіалу, що дає йому ще 29.700 SHU, тому разом його загальна пікова гострота становить 29.850 SHU або 5/10, де звичайний чорний перець з гостротою 5880-9570 SHU мав би 3 з 10, а традиційні червоні перці чилі з гостротою 30.000-50.000 SHU - 5 з 10. В сушеному листі Перцю тасманійського вміст полігодіалу становить 0,1-3%, що надає його рівень гостроти у 900-27.000 SHU.
Використовується замість звичайного перцю у млинку (або краще в ступці, так як у млинку може бути занадто клейким) для всієї дичини (в т.ч. м'яса кенгуру і ему), червоного м'яса, сиру, стейків з тунця, для маринадів, соусів, макаронів, випічки. Тасманійський перець слід додавати у страву наприкінці готування, щоб не зник смак і аромат. Він надає стравам фіолетово-червоного відтінку, який можна підсилити з використанням солі. Також перець використовують для ароматизації різних видів карі, алкогольних напоїв, а в японській кухні - для ароматизації приправи васабі. Входить до складу преміальної австралійської суміші Червона ПустеляSpice King.
Тасманійський перець має сильні антимікробні властивості щодо харчових продуктів, що викликають псування організмів, а також високі антиоксидантні властивості (4.407 мікромолей в еквіваленті Тролокс - співмірно з яблуками), що корисно для боротьби зі шлунковими, грибковими захворюваннями та раком.
