Ви досі ведетеся на недобросовісних продавців на ринках та в інтернет-магазинах і виробників, які через тотальне невігластво або навмисно у гонитві за дешевими складниками та їх імітаціями чи підробками під назвою "шафран" або "імеретинський шафран" втюхують вам низькоякісну фарбувальну рослину Сафлор, яка жодного відношення немає до приготування страв взагалі, і до грузинської кухні зокрема? Тоді вся правда про ШАФРАН ІМЕРЕТИНСЬКИЙ саме для вас!

САФЛОР. Лат. назва: Carthamus tinctorius. Інші назви: "Американський шафран", "дикий шафран", красильний чортополох, крокіс фарбувальний, "фальшивий шафран".

Це стародавня олійна та красильна культура, що культивувалася ще у Месопотамії 2500 років до Р.Х. Її красильні властивості для фарбування тканин помітили також древні єгиптяни за часів XII Династії (1991-1802 роки до Р.Х.), гірлянди з квіток сафлору і зафарбовані ним пов'язки для муміфікування були знайдені у могилі фараона Тутанхамона (1323 рік до Р.Х.).

Згодом ранні іспанські колоністи (з 1598 року) на землях вздовж ріки Ріо-Гранде (сучасний штат Нью-Мексико, США) через незнання використовували місцевий сафлор як замінник справжнього шафрану: реліктовий сорт Corrales Azafran з селища Корралєз досі культивується і використовується в кухні Нью-Мексико.

Останні півстоліття сафлор культивують також для виробництва олії з його насіння, але в очищеному вигляді вона не має ні аромату, ні кольору і за харчовою цінністю ще бідніша від такої розкрученої соняшникової, користь якої дуже сумнівна (найкорисніші харчові олії: з виноградних кісточок, конопляна, кунжутна і оливкова). Тому сафлор більше використовується через його не харчові, а саме красильні властивості переважно у косметиці, а також для підфарбовування карамелі і маргарину та для створення різноманітних трав'яних і квіткових "чайних" сумішей. До грузинської кухні сафлор ніякого відношення немає, хоча помилково під виглядом імеретинського шафрану, яким він не є, через активне проштовхування торговцями на ринках-базарах ним можуть бути зіпсовані грузинські приправи типу сванської солі і хмелі-сунелі. Зате сафлор, знову під назвою "шафран" помічений у кухнях Туреччини і Узбекистану (звідси його розповсюдження в Україні через ринки-базари спецій).

ШАФРАН ІМЕРЕТИНСЬКИЙ. Лат. назва Tagetes patula. Інші назви: "грузинський шафран", квітелі квавілі (з груз. "жовта квітка"), "квітка сонця", Маріголд французький, чорнобривці розлогі.

Це трав'яниста рослина з жовтогарячою квіткою, яка походить з Гватемали, Мексики і Нікарагуа з кільканадцятьма натуралізованими сортами в інших країнах світу: зокрема, в Україні (відома як чорнобривці), та в Грузії, де, через вирощування в краю Імеретія (сьогодні адміністративний центр в м.Кутаїсі) отримала назву імеретинського шафрану. Найбільшу цінність, причому, світову (!), рослині надала саме Грузія-Сакартвело, яка з середніх віків почала використовувати її у вигляді подрібнених в порошок пелюсток безпосередньо у традиційних стравах і соусах з волоськими горіхами: баже (горіховий соус), нігвзіані бадріджані (баклажани з волоськими горіхами), сациві (страва з куркою, іншою птицею, м'ясом або рибою). Саме імеретинський шафран, а не сафлор є обов'язковим складником таких канонічних грузинських приправ, як Сванська сіль та Хмелі-сунелі, без яких вони вважаються просто імітаціями.

Смачного! გემრიელად მიირთვით! Гемріелад мііртвіт!

Spice King ®
Додавай і владарюй!